Віртуальна читальня_літо: вірші, скоромовки та загадки

Літо — улюблена пора багатьох дітей і дорослих. Воно пахне рум’яними суницями, свіжоскошеною травою, духмяними квітами і свіжістю після дощу. Це — час нових відкриттів, коли природа буяє барвами, а нам хочеться більше мандрувати і відпочивати.
Ловіть добірку цікавих забавлянок, які допоможуть дітям більше дізнатися про літо і його сезонні явища. Невимушено вплітайте забавлянки у щоденні розмови і ваші спостереження. Ця ігрова діяльність чудово тренує пам’ять, збагачує словниковий запас, розвиває мислення і мовлення дитини та розширює кругозір.
ЗАГАДКИ
А вам подобалося в дитинстві відгадувати загадки? Пам’ятаєте те радісне передчуття відгадки, коли впевнені, що знаєте правильну відповідь? Багатьох дітей також захоплює процес відгадування загадок. Адже це дуже весело й цікаво. 
* * *
В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п’є лелека.
Сонце пече. Спека.
Дозріває жито.
Яка пора?
(Літо)

* * *
Що за дерево, чий цвіт
Пахне медом на весь світ?
(Липа)

* * *
Над квіткою
Літає, танцює,
Крилами яскравими візерунки малює.
(Метелик)

* * *
У садках — смачна малина,
Аґрус, яблука, ожина.
Фрукти й зелень соковита —
Це смачні дарунки...
(Літа)

* * *
Серед літа, мов пір’їнки,
Стиха падають сніжинки.
Під віконечком у Олі
Цвітом вкрилися...
(Тополі)

* * *
У зеленому лісочку,
Під мережаним листочком
Червоніє невеличка
Спіла ягідка...
(Суничка)

* * *
Не гіркий і не солоний,
А солодкий і червоний.
Як же зветься цей товстун?
Здогадалися?
(Кавун)

* * *
Виросли на лузі
Сестрички маленькі,
Очки мають золоті,
А вії — біленькі.
(Ромашка)

* * *
На лозі, росою вмиті,
Зріли грона соковиті.
В сонця силоньку черпали,
Золотистим соком стали.
(Виноград)

* * *
Я тримаю у долоні
Намистиночки червоні.
Ягідка ця кислувата,
На кущі їх так багато!
(Порічки)

* * *
Біля гаю хату маю,
День у день я вилітаю:
Жде на мене праця влітку —
Оглядаю кожну квітку,
Легко лину над лужком,
І частую всіх медком.
(Бджола)

Попід небом над рікою
Звівся дивний міст дугою.
Ще й оздоблений барвисто,
Мов на свято урочисте.
(Веселка)

 СКОРОМОВКИ

Скоромовки також подобаються малюкам, адже їх вимовляння сприймається як весела забава. Той, хто промовляє, прагне розповісти скоромовку якомога швидше й часом «спотикається» чи кумедно перекручує слова. Разом з тим, скоромовка є чудовою вправою для удосконалення мовлення, що у формі гри спонукає до чіткості і виразності мовлення. Щоб перетворити процес промовляння у гру і потренувати голосовий апарат, можна повторювати скоромовки таким чином:

пошепки—повільно;

тихо—трішки швидше;

голосніше—ще трішки швидше;

дуже голосно—дуже швидко.

Доцільно також промовляти скоромовки з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму тощо. До слова, скоромовки використовують для розвитку чіткої дикції навіть дорослі (актори, радіодиктори, викладачі та ін.).

* * *

Там, де літо сіно косить,

Заплету веселку в коси.

І піду, де срібні роси

Вранці впали на покоси.

* * *

Бабин біб розцвів у дощ.

Буде бабі біб у борщ. 

* * *

Дзижчить під житом жвавий жук,

Бо жовтий він вдягнув кожух.

* * *

На покоси впали роси.

Не бряжчать об жито коси.

* * *

Біжать стежини

Поміж ожини.

І вже у Жені

Ожина в жмені. 

* * *

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діточок коло квіток.

* * *

У діброві — дуби,

Під дубами — гриби,

Трава — між грибами,

Хмарки — над дубами.

* * *

Босий хлопець сіно косить,

роса росить ноги босі.

* * *

У зливу жахливу під кущем

Дуже змокли жук з джмелем.

* * *

Приснивсь сьогодні сон синиці:

Приніс сусіда сік з суниці.

ВІРШІ

Поетичне слово — це потужний засіб розумового та морального-етичного виховання дітей. Читання та декламування віршів розвиває виразність мовлення дитини, розширює її словниковий запас, формує інтерес до краси художнього слова. Читайте дітям вірші для сприймання на слух (з різною інтонацією, різними голосами, з різною швидкістю), вчіть вірші напам’ять, інсценуйти (розігруйти) їхній зміст. Можна також намалювати те, про що розповідається у вірші. Ловіть нескладні вірші з цілою гамою літніх вражень.

 * * *

Червень — місяць-трудівник,

Працювать багато звик.

Косить в лузі зрілі трави,

Пташенят в гніздечках бавить,

Шепче казку зелен-житу.

Червень гарно служить літу.

 

ЩЕДРЕ ЛІТО

Літня спека, грози, грім,

Літо, ти прекрасне всім!

Скільки в тебе є скарбів:

В лісі — ягід та грибів;

У садках — смачна малина,

Аґрус, яблука, ожина.

Фрукти й зелень соковита —

Це смачні дарунки літа.

Ген тече срібляста річка...

Ой і тепла ж в ній водичка!

Можна влітку засмагати,

Можна плавати й пірнати.

(Тетяна Корольова)

 

ЧЕРВЕНЬ

Здраствуй, червню! Здраствуй, літо!

Люба сонячна пора.

Колоситься в полі жито,

Загоряє дітвора.

Червоніють полуниці

Соковиті, запашні,

В хаті зовсім не сидиться.

Ой, які хороші дні!

(Галина Демченко)

 

ЛІТО

Літо, літо золоте

Випиває роси

Та з пшениченьки плете

Україні коси.

Виглядає з-поміж віт

Вишнями в садочку,

Одяга на цілий світ

Сонячну сорочку.

(Анатолій Загрудний)

 

ЛІТО

— Липа, липа зацвіла! —

Засурмила всім бджола.

— Гей, злітайтеся, подруги,

У гайок на край села.

Там уже не видно віт,

А лише пахучий цвіт.

Наберем багато меду.

Вирушаймо ж у політ! —

Бджоли з пасіки летять,

Липі крону золотять.

І здається, що у липи

Віти струнами бринять.

(Тамара Коломієць)

 

ДЕ ЛІТО ЖИВЕ

У павука хатинка —

Тоненька павутинка.

У коника веселого —

Між травами оселя.

У ластівки швидкої —

Під нашим підвіконням.

А тепле й ніжне літо,

Волошками повите,

Посріблене дощами, —

Живе в очах у мами.

(Анатолій Костецький)

 

ПРИКМЕТИ ЛІТА

Ластівки літають

Над водою низько,

Хвилі розбивають —

Значить, дощик близько.

Мов червоні квіти,

Хмари в небі синім,

Значить, завтра, діти,

Буде вітер сильний.

А як льону річка

В полі засиніла,

Знайте, що суничка

У гаю дозріла.

(Марія Чепурна)

 

СУНИЧКИ

Під маленькими ялинками

У смарагдовій траві

Літо виросло суничками —

То по одній, то по дві.

Ой, сестриченько-яличко

Ти не дряпай моє личко,

Я суничок назбираю

Жменьку мамі і собі!

(Ліна Костенко)

 

КАНІКУЛИ

Червневе сонечко зійшло,

всміхнулося тихесенько,

повеселішало село,

і річці нашій весело!

Вода лоскоче береги,

а ті сміються квітами.

Мчимо, веселі, у луги —

діждалися канікул ми.

(Валентин Струтинський)

 

УКЛОНІТЬСЯ КВІТОЧЦІ

Синьоокий ранок

Грає на сопілку,

Бджоленят в дорогу

Наставляє бджілка:

— Де б ви не літали,

Чи в саду, чи в лузі,

уклоніться кожній

Квіточці в окрузі.

А ще побажайте

Красного їм літа —

І багато меду

Подарують квіти.

(Олександр Богемський)

Популярні публікації