27 червня - Всесвітній день рибальства. Цей день відзначають щороку, починаючи з 1985 року. Свято встановили рішенням Міжнародної конференції з регулювання і розвитку рибальства. Вона пройшла в Римі в 1984 році. З того моменту щорічно, 27 червня всі любителі риболовлі відзначають цей день. Процес лову риби - дуже захопливе заняття, про яке написано безліч книг. Сьогоднішня розповідь про деяких знаменитих письменників, для яких риболовля була справжнім хобі.
Іван Франко був дуже майстерний рибалка і ловив рибу найрізноманітнішими способами, до того ж вудкою – в останню чергу, а найчастіше сітами, гачками, саками, руками, а також на трутку . У повісті Франка «Лель і Полель» є момент, коли закохані ловлять рибу саме у такий спосіб. Він дуже часто наносив стільки риби, що дружина навіть сварилася за це, бо не знала, що робити з такою великою кількістю поживи.
Знаменитий письменник-гуморист Остап Вишня теж любив рибалити. Улюбленим місцем байкаря був Раков лиман в с. Кринки, Херсонської області. Як згадують місцеві жителі:
«Чудний був: якщо щука попадалася велика, він вбивав її і кидав в човен, а маленьку рибку цілував і відпускав». Збираючись на останню риболовлю, у відповідь на застереження друга-лікаря сатирик відмахнувся: «Ех, професор, ну чого ви пристали до мене! Якщо помирати, так помирати з піснею! ».
Популярний американський письменник Ернест Хемінгуей на дозвіллі теж дуже любив рибалити. Він навіть був одним з батьків-засновників Міжнародної Асоціації Спортивного Рибальства (IGFA). Біля берегів Гавани знаменитий лауреат Нобелівської премії витягнув близько 50 здоровенних марлинов, а одного разу біля фортеці Морроон зловив вітрильник вагою понад 300 кг. Боротьба тривала півтори години, за які риба встигла поцупити письменника на вісім миль від берега. Ця історія лягла в основу його знаменитої книги «Старий і море»
Відомий письменник Костянтин Паустовський не просто любив рибалити - він умів це робити. Часто розповідав, як жив разом з Юрієм Смоличем на березі Дніпра та вудив на хуторі Плюти в сорока кілометрах від Києва. Справжнім шедевром вважаються три невеликі оповідання, об'єднаних під загальною назвою «Пам'яті Аксакова. Рибальські замітки ». Є там штрихи, присвячені ловлі риби по-одеськи в безкрайньому і прекрасному Чорному морі.
«Якщо хто-небудь скаже мені, що мої книги йому не подобаються, я не ображуся. Одному подобається одне, іншому зовсім інше - тут нічого не поробиш. Але якщо який-небудь задирака скаже, що я не вмію ловити рибу, я довго йому цього не прощу »,
- запевняв Паустовський.
