ВІРТУАЛЬНА ЧИТАЛЬНЯ _ ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, ВІРШІ ТА ЗАГАДКИ ПРО ЖОВТЕНЬ

Жовтень — час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. У народі його іменували грязень, бо грузькі дороги; хмурень, бо дощових днів багато; зазимник, бо перші заморозки починаються; листопадник – починає опадати листя і весільник, адже, починаючи від Покрови, 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. 

Латинська назва October походить від числівника «octo» - «восьмий», оскільки за давньоримським календарем рік починався у березні.

Цікавим є той факт, що у прадавні часи в Північній півкулі планети він мав назву місяць Кота. Враховуючи особливості людської психології, стародавні мудреці саме другий місяць осені присвятили цьому улюбленцеві людей. М’який, пухнастий, вуркотливий, проте із кігтиками і гострими зубами – кіт – це ніби єдність кількох протилежностей. А присвячений йому природній цикл символізує такі філософські сторони людського буття, як заперечення і пізнання істини через особистий досвід.

Хоч у різні часи його називали по різному, але прижилася і залишилася нинішня ностальгічно-прониклива назва – жовтень. Про цей місяць збереглося безліч творів стародавніх жанрів народної творчості.

 До них можна віднести прикмети, приказки і прислів’я про жовтень.

Швидко тане жовтневий день – не прив’яжеш за тин.

У жовтні до обіду осінь, а після обіду-зима.

У жовтні і хата з дровами, і мужик в лаптях.

У жовтні і листя на дереві не тримається.

У жовтні на одному годині і дощ, і сніг.

В жовтні ні на колесах, ні на санях.

В жовтні з сонцем розпрощайся, ближче до печі подбирайся.

Знати осінь у жовтні по бруду.

Жовтень білий сніг вінчає з великої брудом.

Жовтень землю покриє де листком, а де сніжком.

Жовтень — місяць близькою пороши.

Жовтень розвезе — листопад підбере.

Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю.

Плаче жовтень холодними сльозами.

Вересень пахне яблуками, а жовтень – капустою.

Загадки про жовтень


Помаранчевим став світ:

Жовте листя з усіх віт.

Пташки в вирій відлітають,

Хмарки дощик розсипають.


Чарівник прийшов у ліс,

Фарби, пензлика приніс.

У діброві та садочку

Стали жовтими листочки.


Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте.

То землею ходить місяць… (жовтень).


Вірші про жовтень


Співає вітер-бандурист,

Луна мелодія осіння,

З дерев спадає жовтий лист,

Вкрива дерев коріння.

Пливуть лебідками хмарки,

Небес палітра синя,

Акордом хлюпають ставки,

Літає павутиння.



Жовтень пензлика дістав –

Листя все пофарбував.

Жовтий-жовтий клен стоїть,

Явір, як в огні, горить.

Різнобарвним килимком

Ідуть білка з їжаком:

В нього яблучка в торбинці

Й три грибочка ще на спинці,

А у білочки горішки

Із ліщини, та три шишки.

Наносили вже багато—

Ціла купа в них, малята,

Щоб в комору заховать –

удуть взимку ласувать.


Малює жовтень багрянисту осінь;

Палітра барв лежить по всій землі.

І неба неповорно ніжна просинь

Виблискує у райдужній імлі.


Скидають листя втомлені дерева;

Всміхаються бурштинові стежки.

Блукає парком Осінь-королева;

За обрій поспішає навпрошки.


Вона невдовзі стрінеться з зимою;

Красу багряну заметуть сніги…

Я ж буду сумувати за тобою,



Популярні публікації