Бібліотечні котики

Котики & бібліотеки – давній і міцний союз ще з Середніх віків, про що є згадки в численних монастирських записах. Тодішні котики врятували чимало рукописів, полюючи на щурів. У 19 столітті британський уряд, приміром, виплачував компенсацію тим бібліотекам, що утримували котів з метою недопущення гризунів до книжок.

Сучасні бібліотечні котики мають значно більший перелік обов’язків:

😺Товаришувати з відвідувачами бібліотеки й підтримувати доброзичливу атмосферу (загалом усе, що стосується зв’язків з громадськістю).

😺Сприяти гарному настрою бібліотекарів і користувачів, мотивувати їх на читання, навчання і релакс.

😺Брати участь в рекламуванні бібліотеки, особливо в соціальних мережах.

😺Займати посаду в раді директорів закладу (якщо дуже проситимуть).

😺Бути тихеньким, охайним і ненав’язливим по відношенню до відвідувачів з алергією на котів.

😺Бути прототипом багатьох літературних творів і кіно.

На сьогодні широко відомо вже більше трьохсот таких котиків. І це тільки різного роду «селебріті» з США, Великобританії, Канади та Австралії. Скільки насправді хвостатих улюбленців мешкає в читальних залах, намагається порахувати спеціальне «Суспільство бібліотечних котів». Засноване воно було в 1987 році в США Філлісом Лахті. Його основна мета – зібрати інформацію про всіх вусатих в бібліотеках. На сьогодні в базу занесено близько 700 котів з різних куточків світу.

Рудий кіт-бібліотекар Панько. Кременчук

 

Кіт бібліотекар. Луцьк

Кіт бібліотекар. Дунаївка на Хмельниччині

Кіт бібліотекар Саньок. Кропивницький

Напевно, і в ваших бібліотеках є такі співробітники 😊