Віртуальна читальня_легенда_Скарби Павла Полуботка
Скарби Павла Полуботка
Легенда Чернігівщини
Давно це було. Гетьманував тоді в Україні Павло Полуботок, син Леонтія Полуботка. Завдяки батькові та своїм вмінням, Павло отримав добру освіту, знав багато мов, навіть вірші писав. Коли вивчився, то став полковником у Чернігові.
Полуботок був мужньою людиною. Через свій характер він не зміг підтримати Мазепу в його змові зі шведами, пропонував налагоджувати стосунки з Росією. А після втечі Мазепи Полуботка заарештували.
У нашій місцевості про цю постать і досі ходять легенди.
Кажуть, що почув Полуботок загрозу своєму життю, зібрав все своє багатство і задумав його сховати. Та так, щоб вони не дісталися жодній людині. А все своє життя він збирав копійку до копійки, тож назбирав чимало. Ці гроші склали в дві здоровенні дубові діжки, забили обручами, обсмолили і відправили в море до самої Англії. А в заповіті Павло написав, що заповідає своє багатство синові чи внукові, якщо ті знайдуть. Тепер багато хто називає себе спадкоємцями гетьмана і шукає скарбів.
Історичні факти свідчать, що навіть Петро І шукав ці скарби і катував Павла з єдиною метою — дізнатися, де гроші. Але кат так і не дізнався про це.
Кажуть люди, що єдиний зразок заповіту забрав його син. Так і нема письмового підтвердження існування цих скарбів.
Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.
Скарби Павла Полуботка. Записано в Халявині Чернігівського району від Буштрук Галини Опанасівни (1932) 2008 року.
Цікаві факти 👀 👉Вікіпедія
Офіційно заявлено в ЗМІ в 2014 році (польська газета «Kurier Poranny[pl]»), що золото Полуботка (чотири діжки з золотими монетами) віднайдено в м. Лондоні в місці покинутого хранилища «Банку Англії», у підземеллі району Вест-Енд (англ. West End), що було полишеним з часів «Великої Пожежі» (англ. Great Fire of London); в 40-галонних діжках (близько 180 літрів) виготовлених з мадагаскарського дуба, що використовувалися від XVI століття до XIX ст.[1].
Виявлені у тих діжках: книги з України, понад 400 тисяч золотих дукатів, викарбувані Бердичівським монетним двором; мала частка — цехіни, крюгеранди.
Кожна діжка вміщує рівно 101 тис. одноунцієвих монет із загальною вагою понад 12.56 тон.
При експертизі монет виявилося, що золотим був тільки поверхневий шар, а основна маса (понад 90 %) — з родію. А родій коштує більш ніж в сто разів дорожче за аналогічну вагу золота.
Спектральний і радіовуглецевий аналіз показали, що той родій був видобутий у нині виснаженій мідній шахті неподалік від вершини гори Говерли в українських Карпатах.
