Віртуальна читальня_навчальні вірші: про літери…
Вірші, що дружать із літерою А
Стали букви у рядок
І побігли в дитсадок.
Хто у них за ватажка?
Ну звичайно, буква А.
А — в алфавіті — найперша!
А — в алфавіті — найлегша!
А іще ця буква А, І дзвінка, і голосна.
А ще хоче буква А,
Щоби Алла букви знала,
А тоді до школи йшла.
Цю букву знають всі на світі,
Вона найперша в алфавіті,
Весела, гарна й голосна,
І найскромніша буква А!
А яка ж та буква А?
Що нагадує вона?
Досить схожих є прикмет:
Мов шпаківня, мов намет,
Мов курінь, що на баштані,
Буква А здалася Тані.
Вірші, що дружать із літерою Б
Подивився знак в люстерко –
І в очах йому померкло:
Він впізнать не міг себе
– Схожий став на букву «Бе»
Буква «Бе» – як бегемотик:
Отакий товстий животик!
Подивись, прошу тебе:
Ключ в траві, як буква Б!
Тут веселик походив,
Ключ від азбуки згубив.
Букву Б у слові мають,
А тому її вітають
– Балерина із балету,
Близнюки несуть букети,
Білочка – свого горішка,
Ну а бджілка – меду трішки.
Вірші, що дружать із літерою В
Буква “В” така цікава:
Стовпчик вверх, Дві дужки справа.
Так в алфавіті живе
Всім потрібна буква “В”.
Намалюєм два кружечки
Зверху менший, знизу більший.
Посередині поставим Одну паличку пряму.
А тепер зітрем все те,
Що залишилося ліворуч.
Що зосталось? Подивіться
— Залишилась буква “В”.
В букві В,
Напевно, вата,
Бо ця буква товстувата.
Вірші, що дружать із літерою Г
Зарядку букви – малюки
Робили після сну.
«Те» підняла аж дві руки,
А буква «Ге» лише одну.
Га-га-га та Ге-ге-ге…
Це напевне буква Г?
Буква Г якраз така,
Неначе шия в гусака.
Буква “Г” – молоток,
Що ним шумно твій тато
Годівницю майструє Птахам завзято.
Вірші, що дружать із літерою ґ
Буква «ґе» в нас замашна
В хокей гратиме вона!
«ґ» – ґерлиґ а в чабана
Завертати барана.
Буква Ґе з ріжком вгорі
Посміхнулась дітворі:
– Щоб дзвінкішу чули мову,
Я прийшла в абетку знову.
Вірші, що дружать із літерою Д
Буква «Де» немов на лавці,
На твердій стоїть підставці.
Буква Д, наче дім,
Височенний дах на нім.
Вірші, що дружать із літерою Е
До стовпця – аж три жердини.
– Відгадайте! – всіх зове.
Відгадали? – Буква Е!
– Буква Е, поглянь в люстерко:
Схожа ти на етажерку!
Вірші, що дружать із літерою Є
Озовися, де ти є?
– Я, сказала буква Є,
– У словах: моє, твоє,
У фойє і в ательє,
У єхидни, у єнота,
А нема – у бегемота.
Місяць, наче буква С,
Придивляється з небес.
Посміхнувся до Славка,
Показавши язика.
Хлопчик крейду дістає
І малює букву Є.
Зажурилась буква Є,
Хоча все у неї є.
Але слів на букву Є
Небагато в мові є.
Тож потіште букву цю
І назвіть їй по слівцю.
Вірші, що дружать із літерою Ж
Своїх діток стережу,
— Каже жук. І стереже.
Він і сам, як буква “Ж”.
Буква «Ж» – неначе жук,
Що потрапив нам до рук.
Хоч листочків «Ж» не їсть,
Та кінцівок має шість.
Вірші, що дружать із літерою З
Схожа «З» на цифру три.
Є три зуби в буки «З»,
Ними все вона гризе.
Вірші, що дружать із літерою И
Ніяких слів не почина.
– Ич-ич! – сич дуже здивувавсь
І між гілками заховавсь. – Ич!
И — великої немає,
И і слів не починає:
Виплив кит на середину,
Хвилям кит підставив спину.
И блукає дуже близько.
І співає дуже низько.
Ти тихенько підійди
— І скажи їй: “Букво И,
Подивися, як розквітли
Наші ниви і сади!»
Ити-ити – що ж робити?
Воду решетом носити?
– Все одно не віднайти
Слова жодного на И.
И – великої немає,
И – слова не починає,
В кінці слів вона буває
Й серединку полюбляє.
Вірші, що дружать із літерою І
– Я не хлопчик.
– Гей, стовпчику!
– Я не стовпчик.
– Хто ж ти такий?
– Буква І.
– А що в тебе на голові – шапка?
– Ні, крапка!
Буква «І», неначе свічка,
З ясним вогником вгорі.
А погасне – чорний гнотик
Стане крапкою над «І».
І підслухало розмову
І з’єднало слово словом.
І співає всі пісні
І веселі і сумні.
Над собою крапку носить
І нічого в нас не просить.
Вірші, що дружать із літерою Ї
Поміж ними свар нема,
«І» до «Ї» моргає оком,
«Ї» у відповідь – двома.
Ранні птахи солов’ї,
Покажіть нам букву Ї!
Буква Ї така ж, як І,
Тільки крапок зверху дві.
Вірші, що дружать із літерою Й
Я – не хто. А буква “Й”.
Щоб мене не сплутать з “И”,
Я купив берет новий.
Не великий, не малий.
Подивіться, ось який.
Чи то дощик ллє довкола,
Чи лютує завірюха
Буква Й ніде Й ніколи
Не скидає капелюха.
Вірші, що дружать із літерою К
Раптом гілочку знайшли,
Із якої 2 листочки
Вниз і вгору відросли.
Качка, дітям: «ках-ках-ка»
Придивіться: буква «Ка».
Буква «К», буква «К»,
Ой, яка вона швидка!
Наче хлопчик,
Знявши руку,
Витинає гопака.
Вірші, що дружать із літерою Л
Дуже люблять букву «Л»
З букви «Л» для цирку
Змайстрували гірку,
Щоб катались звірі
І жили у мирі.
Узяв хлопчина рушничок
Та й повісив на гачок.
До матусі повернувся,
Від здогадки усміхнувся:
– Як журавлик, як орел
Ця крилата буква Л.
Вірші, що дружать із літерою М
Одягли нові спіднички.
Узялись міцніш за руки
– І гулять мерщій на луки.
Біжимо – не доженеш,
Не сестричок – букву «М».
Букви слід вивчать, Іване,
Батьків метр бери складний.
Середину вдвох зігнем,
З метра букву М
Вірші, що дружать із літерою Н
Палки дві і перетинка.
– Чи це буква, чи драбина?
– Дивувалася дитина.
Ну, якщо один щабель,
То, звичайно, буква «Н».
Дві палочки – лічилочки
Гуляли у саду.
Аж тут зламалась гілочка:
– Рятуйте, бо впаду!
Летіла і кружляла,
Хапаючись за клен,
Між палочками впала
– І вийшла буква Н.
Вірші, що дружать із літерою О
Хто не бачив, подивись:
Наче сонце, наче бублик,
Мов обручик, – хоч котись!
Сонечко кругленьке
– Як бублик, колесо.
Точнісінько таке ж воно
Як наша буква «О».
Вірші, що дружать із літерою П
Закопали два стовпці.
Третій їм допомагав
– Перекладину поклав.
Втіха нашій дітворі:
Буква «П» вже у дворі.
Покотило, покотило.
У просторому дворі
Нам зробили школярі
Гойдалку-гойдалочку.
Гойдаємось од раночку.
Радість нашій дітворі
– Буква П стоїть в дворі.
Я із букви П торік
Змайстрував собі турнік.
Підтягаюсь разів сто я,
Маю силу і здоров’я.
Вірші, що дружать із літерою Р
Зупинився і завмер,
На собі несе хатинку,
А вона – як буква «Р».
Вірші, що дружать із літерою С
— Світить місяцем всю ніч,
А коли приходить ранок,
Округляється серпанок;
Сонце, наче буква О,
Над землею попливло.
І до нього, як до мами,
Діти тягнуться руками.
Сіра гуска їсть овес
І сичить сердито: «С-сс»!
Сіра гуско, не сварись!
Ось ця буква, подивись:
Як серпанок-молодик,
Як рогалик-маківник.
Вірші, що дружать із літерою Т
– Вибиває молоток
. Ним ви цвяхи заб’єте,
Схожий він на букву «Т».
Вірші, що дружать із літерою У
Букву «У» боюсь я дуже, татку.
Татусь питає: «А чому?»
– «У» схожа на рогатку
Вірші, що дружать із літерою Ф
Одягла мерщій вінок.
Лиш почує де музики,
То найперша йде в танок.
– Що це, що це за підскоки?
Це ж у кого руки в боки?
– Буква Ф на довгій ніжці
Пострибала по доріжці.
Буква Ф – то фантазерка,
Любить фрукти, феєрверки,
І фіалки, і фонтани,
І фортецю, і фазана,
Фарби різнокольорові,
Фею й факели казкові.
Вірші, що дружать із літерою Х
Розсміялись: ха-ха-ха!
Ці веселі плоскогубці
Схожі з літерою Х!
Вірші, що дружать із літерою Ц
В папасі букви «П».
Тоді її перевернем
І вийде буква «Ц».
Вірші, що дружать із літерою Ч
Немов стілець.
Догори лиш ніжки.
Навіть з цифрою Чотири,
Буква схожа Трішки.
Цілий день я букву Н
Доганяв, як мишку кішка.
Наштовхнулась Н на пень
І зламала ніжку.
І тепер не утече Від погоні буква Ч.
Вірші, що дружать із літерою Ш
Трійко пташок зверху сіло,
Подивись, ну й чудеса
– Вийшла з пташок буква «Ш».
Каже братик Тимошу:
– Хочеш, букву напишу?
Три стовпці, внизу – межа,
Це для тебе буква Ш!
Шепотіла буква Ш:
«Ш-ш-ш, шановні тихо-ша!
Лише вам скажу на вушко:
Маю шоколад і грушку.
Але перш ніж частувати,
Решту слів прошу назвати».
Вірші, що дружать із літерою Щ
— Ти стрибаєш, як лоша.
Я на тебе дуже схожа,
Хоч стрибати так не можу…
— А відгадка тут проста:
Я — з хвостом, Ти — без хвоста.
– Розкажіть про букву Щ!
– Та вона така ж, як Ш,
Тільки в неї, – каже Костик,
– Як гачок, праворуч хвостик.
Вірші, що дружать із літерою Ь
Я – м’який знак!
Це повинен знати всяк.
Я – не літера нова.
Я пом’якшую слова.
От наприклад: хміль і тінь,
Півень, заєць, сіль і кінь.
Далі сам подумай ти,
Де ще знак м’який знайти.
Я в алфавіті – в кінці,
В мене усміх на лиці.
Не хизуюсь я, але…
Вам без мене буде зле.
Бо як тільки я у слові,
Слово – м’якше для вимови.
Знак називається м’яким,
Пом’якшує вимову ним.
Це знає і маля
– Бо слово пень чи слово день
М’якенько вимовля.
Бігла буква Р,
Впала і тепер
Догори ногами
Стала перед нами.
Вірші, що дружать із літерою Ю
Перед Я вона стоїть.
В ній дві палички і коло
— Згогадаєтесь умить.
Є ця буква в слові “Юля”,
І в словах “сміюсь”, “стою”.
Ой, яка ж вона красуня,
Ця чудова буква Ю.
– Як зробити букву Ю?
Здогадавсь, Іванку?
– Букву І до О приб’ю
На коротку планку.
Вірші, що дружать із літерою Я
Ми шукаємо давно.
Де ж поділася вона?
— Не знайдемо до темна.
А вона, от чудасія!
Всілась букві Л на шию
І від радості сія:
— Ось де Я!
Ось де Я!
На сторінку «Букваря»
З моря вийшла буква Я
І на якір гордо стала
. Я слова свої зібрала.
Покажіть свої знання
І назвіть слова на Я.
Вірші, що дружать із Апострофом
’ Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім’я
— Зразу стану потрібним і я.
Гра-ходилка «Країною літер»
Ходилка – мабуть, одна з найулюбленіших ігр більшості дітей. Тож чому б не використати її принцип для вивчення абетки!
Для того, щоб зіграти в таку настільну гру, вам знадобляться: ігрове поле зі стежкою з літер (необов'язково у тому порядку, в якому вони є в абетці!), фішки за кількістю гравців (до 6 осіб) та ігровий кубик.
Принцип гри: Учасники гри в узгодженій послідовності кидають кубик та рухаються на ту кількість кроків, яка випала на грані кубика. «Потрапивши» на певну букву, учасник має назвати слово, яке з неї починається.
Для того, щоб ускладнити гру, можна попередньо обрати певну тему і називати слова, обмежені цією тематикою. А для того, щоб гра стала ще більш захопливою, можна додати стрілочки, які дозволяють учасникам як рухатись вперед, так і повертатися на кілька кроків назад.
