ДЕНЬ РОДИНИ В УКРАЇНІ
«Пізнай свій край… себе, Свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти».Г. Сковорода
Родовідна пам’ять –
явище в українському побуті досить унікальне. Його оспівували у піснях,
промовляли у віршах, переказах, а особливо увіковічнили – у прислів’ях та
приказках. Українські
прислів’я і приказки є значною складовою частиною культури народу, його
скарбом, яким він володіє з давніх часів і яким збагачує нові покоління. З цими перлами народної мудрості є можливість познайомитись, взявши книжки в бібліотеці:
📖 Видимо-невидимо : укр. нар.казки, вірші, скоромовки, загадки, прислів'я / уклад. Т. Степаненко. - Х. : Торнадо, 2003. - 255 с. : ілюстр. - (Читаночка).
📖 2008 прислІв'їв і приказок / упоряд. Г. Басюк ; худож. В.
Поворозник. - Тернопіль : Яблуко, 2008. - 144 с.
📖 Збірка українських приказок та прислів'їв / М. Дащенко, К.
Андрущенко, А. Багмет ; з передм. О. Ветухова; худож. В. О. Гурлєв. - репринт.
відтвор. вид. 1929 р. - К. : Техніка, 2002. - 220 с. - (Народні джерела).
📖 Капранови, брати. Веселих свят [Текст] : український рік / Капранови, брати, Музиченко, Ярослав, Левчук, Ярослава ; худож. О. Костенко та ін. - К. : Зелений Пес : Гамазин, 2014. - 104 с. : іл.
📖 Лаврик, Оксана. Україна [Текст] : все, що нас робить українцями / Лаврик, Оксана ; фото В. А. Луценко ; іл. Н. В. Старовойтова. - Х. : Віват, 2015. - 256 с. - (Культурна спадщина України).
📖 Переможці та герої [Текст] : вірші, оповідання, казки, легенди, міфи, перекази, балади, билини, приказки, прислів'я, вислови видатних людей / уклад. Л. Внукова. - Х. : Видавництво "Ранок", 2013. - 192 с. - (Книга для додаткового читання).
📖 Прислів'я та приказки з поясненнями : Початкова школа 1-4 класи / І. В. Єфімова. - Х. : Торсінг плюс, 2011. - 247 с.
📖 Прислів'я. Прикмети та повір'я українського народу [Текст] / укл. Н. Кусайкіна. - 2-е вид., виправ. та доп. - Х. : Школа, 2011. - 128 с. - Бібліогр. : с. 127.
📖 Прислів'я та приказки шістьма мовами : близько 2200 одиниць / уклав Г. Бігун. - 2-е вид., випр. і доп. - К. : ТАНДЕМ, 2003. - 320 с.
📖 Скарбниця народної мудрості / упоряд. Т. М.
Панасенко. - Х. : Фоліо, 2004. - 286 с. - (Перлини української культури).
📖 Слово батьків - з усіх віків / уклад. Н. Міщенко, М. Міщенко ; худож. Б. Король ; фотогр. С. Хіхлушко. - К. : Богдана, 1998. - 1136 с. : ілюстр.
📖 Татаренко І. Л. Абетка України [Текст] / Татаренко І. Л. - Харків : Віват, 2016. - 144 с.
📖 Українські прислів'я, приказки та загадки :
обов'язкова програма 5 клас / упоряд., передм. Н. Сойко. - К. : Національний
книжковий проект, 2010. - 176 с. - (Бібліотека шкільної класики).
📖 Український фольклор : навч. посібник /
Руснак, Ірина Євгеніївна. - К. : ВЦ "Академія", 2010. - 304 с. -
(Альма-матер). - б. т.
📖 Українські прислів'я, приказки для дітей. - Х. : Промінь,
2006. - 64 с. : ілюстр.
📖 Українські
прислів'я, приказки та загадки / упоряд. та передм. Н. Сойко. - К. : Школа,
2004. - 176 с. - (Хрестоматія школяра).
«Міцна сім’я – міцна держава»
«Яка сім’я – такий і я»
«Родичі хоч і сваряться, та одне одного не цураються»
«Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько»
«Без сім’ї і свого роду – немає нації, народу»
У прислів’ї: «Свойого доправляйся, від роду не відчужай», – говориться про основне, що стосується твого коріння – яких вершин ти не досяг – завжди пам’ятай звідки, і з якого роду ти походиш, та не цурайся свого минулого, що є твоєю історією.
«Без роду й племені», – говорили про людину, що була без родини.
«Земля без води мертва, людина без сім’ї – пустоцвіт»
«Людина без братів і сестер – самотнє дерево»
«Людина без сім’ї, що дерево без плодів»
«Без роду, хоч з мосту та в воду»
«Ти можеш не знати своїх батьків, але твоя сім’я існує
незалежно від твого знання або незнання. Ти можеш віддалитися від родичів,
порвати з ними всякі стосунки, але ти не вправі стверджувати, що цих родичів у
тебе немає» (Діана Сеттерфілд «Тринадцята казка»)
Часто ми зустрічаємо народні вислови про цінність виховання, повагу до батьків, що тебе зростили, «на ноги поставили», дарма, що не біологічних, адже сім’я – це спорідненість не тільки по крові:
«Батько не той, що породив, а той, що спорядив»
«Не та мати, що родила, а та, що вигодувала (зростила)»
«Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів»
Мало хто знає, що в давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна. Пам’ять про своїх предків була природньою потребою. Триматися свого роду, оберігати сімейні реліквії, традиції, передавати їх у спадок наступним поколінням – було обов’язком. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали «людьми без роду-племені».
«Якщо позабудеш стежину до хати,
Яку дитинчам навпростець протоптав,
І матір, і рід свій, і слово крилате,
То значить, чужинцем бездушним ти став.»
(Р.Братунь)
Кожна людина і
кожний народ мають свої святині. Портрет на стіні дідуся і бабусі – це не
просто данина традиції, це пам’ять про тих, хто творив історію, з кого варто
брати приклад. Сьогодні майже усі фото зберігаються на електронних носіях,
колись – зайдеш до хатини бабусі – а там уся історія родини на світлинах, що
розвішені на стінах, стоять на шафах та у трельяжах. Дідусі і бабусі – це жива
мудрість, неписана історія нашого роду, досвід, отриманий від них у спадок,
залишається золотим набутком на усе життя. Часто наші бабусі і дідусі є саме
тими творцями легенд, казок, прислів’їв та приказок.
«Тисячі речей, - писав Іван Франко, – у житті забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки, не забудете до смерті.»
«Годуй діда на печі, бо й сам там будеш»
«Шануй батька та Бога – буде тобі всюди дорога»
«Поки діда, поти й хліба»
«Поки баби, поти й ради»
«Для онука дідусь – розум, а бабуся – душа»
«Розумна дитина в батьковій свитині»
«Як батьки ставлять до своїх батьків, так і діти
ставитимуться до них»
«Молодь багата мудрістю батьків»
Як дерево
тримається на корені, так і кожен рід тримається на найстарших його членах, бо
саме вони мають великий досвід життя і допомагають молодим.
Про дужу, міцну
родину, у якій підтримують один одного, родинне вогнище, гніздо, до якого
завжди хочеться повертатись складено багато народних прислів’їв та приказок:
«У нашому роду нема переводу»
«Сім’я міцна – горе плаче!»
«На печі завжди червоне літо» – вдома завжди тепло й
затишно.
«Рідні пенати» – застарілий вислів, що означає рідний дім,
домашнє вогнище.
«До свого роду хоч через воду»
«Як мати рідненька, то й сорочка біленька»
«Не ясла до коней ходять, а коні до ясел»
«Всяка пташка своє гніздо знає»
«Своя хата – своя стріха; свій батечко – своя втіха!»
«Своя хата не ворог, коли прийдеш, то прийме»
«Наш рід добрий на плід»
«Любов до Батьківщини починається з родини» (Ф.Бекон)
«У родині буває всяке, трапляється і щастя» (Борис Трушкін)
Ще змалку нас учили наші батьки, а їх – наші бабусі і
дідусі:
«Оцей пальчик – мій дідусь,
Оцей – моя бабуся,
Оцей пальчик – мій татусь,
Оцей – моя матуся,
А цей пальчик – оце я!
А це вся моя рідня!»
Уже тоді, на прикладі маленької ручки маляти, формували
образ родини і її цілісності.
Дуже багато у
народному фольклорі є висловів про схожість батьків і дітей, подібність дітей
до батьків вчинками, характером, здібностями. Адже саме сім’я є осередком
любові й тепла для дитини, дає їй уявлення про доброту, моральність, культуру
поведінки. Тому в народі кажуть:
«Який дуб, такий
клин, який батько, такий син»
«Яке дерево, такі
його квіти; які батьки, такі й діти»
«Батько – рибалка, то
й діти у воду дивляться»
«Який кущ, така й
хворостина, який батько, така й дитина»
«Які мамка й татко,
таке й дитятко»
«З кривого дерева –
крива й тінь»
«Яке волокно, таке й
полотно»
«Яка гребля, такий
млин; який батько, такий син»
«Яке зіллячко, таке й
сім’ячко»
«Від лося – лосята, а
від свині – поросята»
«Батьки працьовиті –
і діти не ледачі»
«Який рід – такий і
плід»
«Дітям більше
потрібний приклад для наслідування, ніж критика» (Ж.Жубер)
Про відносини
батьків і дітей, що не шанують своє коріння, досить часто ми зустрічаємо у
народних приказках та прислів’ях:
«Добрі діти – батькам
вінець, а злі діти – кінець»
«Від малих дітей
голова болить, а від великих – серце»
«Добрі діти доброго
слова послухають, а лихі – й дрючка не бояться»
«Добрі діти на ноги
поставлять, а лихі і з ніг звалять»
«Охотніше один батько
вигодує десятеро дітей, ніж десятеро дітей одного батька»
«Шануй батька й
неньку – буде тобі скрізь гладенько»
Сім’я – маленька
держава, яка має свої закони, права і обов’язки, традиції , що передаються від
роду до роду, цінності. «Сім’я – не осередок держави. Сім’я – це держава і є»
(Сергій Довлатов). Про добрі стосунки у родині в народі говорять:
«Добре там живеться, де гуртом сіється і жнеться»
«Нащо й клад, коли в сім’ї лад»
«У дружній родині і в холод тепло»
«У своїй родині всяк сам великий»
«В сім’ї і каша густіша»
«Де мир та лад, там і Божа благодать»
«За загальним столом їжа смачніша»
«Сім’я міцна ладом»
«Є рід – буде й обід»
«Як не стане – то батько достане, як не буде – то мати
добуде»
«Син в сім’ї – опора, а дочка – окраса»
«Сім’я – це те первинне середовище, де людина повинна
вчитися творити добро» (В.Сухомлинський)
«Сім’я – ось що найважливіше, ось що змушує битися моє
серце» (Філіпп Грегорі «Ще одна із роду Болейн»)
«…А що дитині треба?Дім красивий, білий.І, як світлий образ,Мамин погляд добрий,Й батька дорогогоЧути добре слово.А ще гарно б матиІ сестру, і брата…»
