ВІРТУАЛЬНА ЧИТАЛЬНЯ _ ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, ВІРШІ ТА ЗАГАДКИ ПРО СІЧЕНЬ
Європейська назва місяця – «януарій», російська –«январь»— походять від імені античного божества Януса, котрий піклувався початком і кінцем усякої справи, завершував старе і розпочинав нове. А січень-январь розпочинає рік…
А ще – «Сніжень», «Сніговик». І вважали наші предки, що немає кращого місяця від нього, бо, якщо «січень сніжний та холодний, то рік буде хлібородний», або – «якщо в січні холодно, то цілий рік буде не голодно». Щоби це справдилось, треба догодити сердитій Бабі-Зимі, котра господарює на землі в січневу пору, – а їй до вподоби Різдвяні колядки та Новорічні щедрівки. Від таких святкових співів її холодне серце тепліє і вона пом’якшує свій крижаний тиск на людські домівки, на озимину, на ліси і води, -січневі морози стають не такими жорстокими і Старий рік передає владу Новому без войовничого протистояння.
Січень – весни дідусь.
Січень – року початок, а зими – середина.
Січень тріщить – лід на річці у просинь фарбує.
У січні й горщик на печі замерзає.
Якщо в січні – березень, то бійся у березні січня.
Місяць січень – зими господар.
Січень із груднем прощається, а на лютий очі косить.
Січи, не січи – ти не страшний, коли я на печі.
У січні вночі панують сови й сичі.
Січень наступає – мороз людей обіймає.
Із січня сонце на літо повертає, а зима – на мороз.
Січень сухий – багатий селянин.
Січень-батько рік починає, зиму величає.
Січень – року початок, зимі середина.
Теплі дні січня не добром відгукуються літом.
Січневий холод наповнює засіки.
В січні метелиці, а в лютому – сильні (люті) морози.
Ясні дні в січні – до гарного врожаю.
Теплі дні січня недоброму відгукнуться.
Січневий холод наповнює засіки.
Січень січе та морозить, а господар дрова з лісу возить.
Січень не так січе, як у вуха пече.
Січень сухий і морозний – бути спекотному літечку.
Січень – місяць яскравих зірок, білих стежок і синіх льодів.
Січень у кожусі до п’ят мандрує і хитрі візерунки на вікнах малює.
У січні висить багато частих і довгих бурульок – отже, врожай буде гарний.
Багато снігу – багато хліба...
ВІРШІ ПРО СІЧЕНЬ
СІЧЕНЬ
Подивись: з початку року
На землі лежать сніги.
Скрізь, куди сягає око,
Кучугури навкруги.
Вітер снігом б'є в обличчя,
Засипає снігом дах,
І ведуть між себе січу
Хуртовини у степах.
Звір в цю січу попадеться —
Геть тікає ледь живий.
І по праву січнем зветься
Місяць перший, зимовий.
Л. Горлов
СІЧЕНЬ
Ліс під інеєм дріма.
По землі іде зима.
Входить, пишна і велична,
В крижану господу січня.
Усміхається з-під вій:
— Як живеш, сердитий мій?
Як снігами ти січеш?
Як морозами печеш?
Місяць січень очі мружить:
— Я сердитий, та не дуже.
Землю пухом укриваю,
Щоб не мерзнуть урожаю.
Поробив для дітвори
Гарні ковзанки з гори.
Лиш недбальців-неслухнянців,
Хто загаявсь на гулянці,
Розстіба свого кожуха,
Виставля з-під шапки вуха, —
Тих снігами я січу!
Тих морозами печу!
Т. Коломієць
СІЧЕНЬ
Подивись: з початку року
На землі лежать сніги.
Скрізь, куди сягає око, —
Кучугури навкруги.
Вітер снігом б'є в обличчя,
Засипає снігом дах.
І ведуть між себе січу
Хуртовини у степах.
Звір в цю січу попадеться, —
Геть тікає ледь живий.
І по праву Січнем зветься
Місяць перший, зимовий.
Та стрічають Перше січня
Дуже радо малюки;
Скрізь веселі, новорічні
Зеленіють ялинки.
Сяють вогники зірчасті,
Й ми бажаємо для всіх
У житті — нового щастя,
В праці — успіхів нових!
Н. Забіла
СІЧЕНЬ
Вийшов січень у кожусі –
Білі брови, білі вуса.
Біла торба у руках,
Зорі світяться в очах.
Січень сипав із торбинки
Сніг на сосни і ялинки,
А з дерев на стежечки
Сніг трусили білочки.
Л. Новикова
СІЧЕНЬ
Січень-сікач
Ой багато насік.
Насік з морозу гілок,
Та запріг снігура у візок,
Та привіз до Вітра-брата,
Поскладав у холодній хаті.
До весни іще довго жити,
Буде чим у печі топити.
М. Воробйов
ЗАГАДКИ ПРО СІЧЕНЬ
У повітрі, мов ялинку,
Сніг січу я гарно взимку.
Ще багато маю свят
Для дорослих і малят.
(січень)
Хто у білім кожушку
Сніг розкидав по лужку.
(січень)
Щоб не мерзли врожаї
Сіє снігом по землі.
(січень)
