27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

Будемо пам’ятати

    Ніколи знову

Мені несила розповідати далі. Але я все-таки спробую.

Потім, коли нас випхали з потяга, з’явилися солдати з величезними вівчарками й звеліли нам швидко йти вперед.

Я щосили вчепився в маму, стоячи перед чоловіком, що наказував нам розійтися в різні боки. Мамі — в один бік, а мені й Адамові — у другий.

Але я не відпускав мами, поки солдат нас не розчепив.

Так ми востаннє бачили нашу маму, хоч я про те тоді не мав і гадки.

Якби те зрозумів, то збожеволів би.

Старого Ісака я більше ніколи не бачив.

Ми потрапили до табору смерті, до Аушвіца, а там деяких людей спровадили прямісінько на смерть, а іншим дали жити далі стільки, скільки вони здужають.

Ми з Адамом належали до тих, кому дали жити далі.

Рус Лаґеркранц. «Усього по два» 

Ілюстрації Ребекки Лаґеркранц

Переклад зі шведської Галини Кирпи

Рус Лаґеркранц – шведська дитяча письменниця. Перша книга «Літо Тулли» була опублікована 1973 року.

Авторка відомою завдяки книгам про «Меттеборга» і оповіданню «Дівчинка, яка не хотіла цілуватися». Пані Рус отримала премію Астрід Ліндгрен і медаль Нільса Хольгерссона. 2010 року письменниця розпочала нову книжкову серію про дівчинку Даню. Перша частина "Моє щасливе життя" була номінована на німецьку премію молодіжної літератури.

Книжки письменниці перекладені українською, німецькою, корейською, японською, італійською та російською.