23 грудня - День снігових ангелів
В книзі рекордів Гіннесса зафіксований світовий рекорд з найбільшої кількості людей, що роблять снігових ангелів одночасно в одному місці. Це сталося 12 лютого 2007 року в місті Бісмарк, Північна Дакота: 8962 людини одночасно створювали снігових ангелів на території капітолію штату.
Перший рекорд Гіннеса був зафіксований в 2002 році і був встановлений 1791 людиною також на території капітолія Північної Дакоти. Попередній рекорд належав Мічиганському технологічному університету: 3784 його студентів, випускників і місцевих жителів створювали снігових ангелів на шкільному футбольному полі.
Рекорд Гіннеса з одночасного створення снігових ангелів в декількох різних місцях був встановлений 2 лютого 2004 року о Онтаріо, Канада 15 851 людиною; це були учні, їх батьки та вчителі 60 шкіл London District Catholic School Board.
Деякі птахи (наприклад, фазани) залишають на снігу фігуру, схожу на снігового ангела. Тюлені Уедделла часто залишають обриси самих себе, схожі на снігового ангела, що розтанув в льоду; Крім того, ці тюлені можуть проігнорувати холод, залишаючи зображення, звані тінями тюленів.P.S ловіть бонус 👉 віртуальна_читальня
Найдобріша казка в світі про Ангела і… Кота
– Мир тобі, – ласкаво промовив Ангел, сідаючи поруч з котом на товсту гілку і струшуючи з неї сніг.
– Привіт, – кіт розплющив зелене око, ліниво оглянув Ангела та відвернувся.
Ангел прикрив крильми босі ноги і поглянув донизу. Під ними лежало біле подвірʼя, сповнене сміху, вереску, літаючих сні́жок та скрипу кроків.
– Високо ти заліз, – сказав Ангел, оцінюючи відстань до землі.
– Зате сюди навіть сніжка Сашка не долетить.
Ангел розуміюче кивнув і підібрав опущені крила. Помовчали.
– А ти що, за моєю старенькою з’явився? – не повертаючи голови, спитав кіт.
Голос його був так само ледачий, але Ангел відразу помітив, як навколо нього згустилася біль і тривога.
– Ні, я ні за ким.
– А! – хмарка тривоги поріділа. – Вона щодня говорить, що скоро Ангел її забере, – повважав за потрібне пояснити кіт. – напевно, інший прилетить …
Знову помовчали. Але, мабуть, кота все ж турбувала присутність Ангела, і він якомога байдуже запитав:
– А ти сюди навіщо?
– Та так, відпочити присів. Хлопчину одного в вашому місті від нього ж самого рятував. Ох, і важка це робота! Тепер додому лечу.
– Так ти, це … І від хвороби можеш?
– Дивлячись яка хвороба. Але багато чого можу. Хранитель я.
– Так чого ж ти тут розсівся?! – заревів раптом кіт. – Нумо пішли!
І він рудим вихором злетів на землю. Ангел тихо приземлився поруч.
Старенька була така худенька, що Ангел не відразу розгледів її посеред білих подушок. Очі бабусі були закриті, а груди ходили ходором, заповнюючи всю кімнату хрипом, свистом і схлипами. Ангел нахилився над нею, поклав на груди білі крила і став щось шепотіти – ласкаво та тихо.
Поки він так стояв, кіт підкинув у грубку дров, посунув на плиту остиглий чайник і поставив великий кухоль з молоком, сипнув у нього якоїсь трави – готував питво для господині.
Коли Ангел розігнувся, дихання бабусі було рівним і тихим, запалі щоки порожевіли.
– Нехай поспить, – сказав він коту. – Ослабла вона дуже.
Кіт відвернувся й швиденько витер очі.
Старенька спала, а кіт з Ангелом пили чай. Кіт постійно підливав у свій чай вершки, а Ангел посміхався, дивлячись на нього.
– Я, напевно, залишуся поки у вас, – сказав він, розмішуючи мед. – Поки Михайлівна не встане.
– А ти звідки знаєш, що вона Михайлівна?
– Я ж Ангел. Я й те знаю, що тебе Чарліком звуть.
– Значить, ніби-то познайомилися, – хмикнув кіт. – А тебе як величати?
– А у нас імен немає. Просто Ангел.
Кіт мовчки підсунув йому вершки й надпив з кухля.
Цокали над столом ходики, тріщали в печі дрова, за вікном посилювався вітер.
– Ось ти питав, навіщо я високо заліз, – посміхнувся раптом кіт. – Виходить, тебе чекав.
І задумливо додав, прислухаючись до вітру:
– Шкарпетки тобі зв’язати треба. Що ж ти босоніж та по снігу? …
Автор: Людмила Сосніна
Сказка "Снежный Ангел"
Знаешь ли ты, дорогой друг, что именно в Рождественскую ночь на Земле происходят чудеса? Вот об одном таком чуде я и хочу тебе рассказать…
В маленьком городке, на самой его окраине, в старой покосившейся лачуге жил мальчик. Его семья была настолько бедна, что порой приходилось ложиться спать на пустой желудок, потому что кроме воды в доме ничего не было. И тогда мальчик просил у Бога, чтобы хотя бы во сне ему удалось плотно поужинать. И вот однажды поздней ночью, когда малышу было совсем не до сна ( какой может быть сон, когда в животе от голода беспрестанно урчит все и клокочет), он услышал тихий шелест крыльев. Сначала мальчик подумал, что это от голода у него помутился рассудок, но шелест крыльев становился все громче. И вот на мальчика пахнуло ледяным холодом, а затем послышался тихий шепот: «Малыш! Эй, малыш! Я пришел за тобой!» Мальчик от страха и холода дрожал под тоненьким одеялом как осиновый листик, боясь повернуться на голос. Но шепот окружал его, слышался со всех сторон:
- Не бойся, малыш! Я не сделаю тебе ничего плохого! Я пришел за тобой, чтобы забрать с собой в волшебный мир, где тебе никогда не придется голодать, где тебе всегда будет тепло.
Наконец, любопытство взяло вверх, и мальчик, удивленно оглядываясь, пытаясь разглядеть своего собеседника в кромешной тьме, тихонько спросил:
- Кто ты? Почему ты пришел именно ко мне?
- Я Снежный Ангел!
- Кто? Снежный Ангел? Почему тебя так зовут? Ты состоишь из снега? – удивлению мальчика не было конца.
- Почему ты так удивляешься? У каждого есть свое имя! Вот я, например, не удивляюсь, что тебя зовут Марк.
- Ты и имя мое знаешь? А зачем ты пришел ко мне?
-Как много вопросов, молодой человек! – мальчик почувствовал, что его собеседник начинает сердиться, и от этого в комнате стало совсем нестерпимо холодно.
- Наберись терпения, и я все тебе расскажу! Известно ли тебе, какая сегодня ночь? Правильно, Рождественская! Ночь, когда исполняются самые заветные желания! Вот какое желание ты сегодня загадал, помнишь? Ты мечтал, чтобы никогда больше тебе не пришлось ложиться спать голодным! Вот поэтому я здесь!
- То есть я теперь никогда-никогда не буду голодать? – мальчику показалось, что Ангел шутит. Нет, ну разве может такое случиться?! Неужели ему действительно никогда больше не придется ложиться спать голодным?
- Конечно, малыш! Ты больше никогда не будешь знать ни холода, ни голода!!!! Ну, полетели со мной! И я унесу тебя в волшебную страну, где ты никогда не узнаешь ни горестей, ни слез!
Мальчик почувствовал, как его накрыло что-то большое, мягкое, удивительно холодное и нежное одновременно. На секунду ему показалось, что даже сердце его как-то притихло, перестало биться.
- А мама? А папа? Мы возьмем их с собой? – спросил малыш с надеждою.
- Понимаешь, Марк…В ту страну никак нельзя взять взрослых…Она только для детей…Для тех, кто верит в чудо…А твоим родителям придется смириться с тем, что они потеряют тебя. Но зато тебе будет хорошо! Поверь, малыш! Ты всегда сможешь увидеть их, но не сможешь поговорить, не сможешь обнять…
- Я должен умереть? – голос мальчика задрожал от страха и горя.
-Ну что ты! Ты просто уснешь, и проснешься в волшебной стране!
Марк ненадолго замолчал, было слышно, как он всхлипывает в темноте.
- Знаешь, Ангел! Я не хочу с тобой! Я хочу быть с ними, здесь! Ну и пусть, что мне приходится иногда голодать, но я понял, что это все не так страшно, как разлука с моими родителями. Я не смогу без них, а они не проживут без меня. – Голос мальчика звучал твердо и уверенно.
Ангел вздохнул.
- Ну что ж, я не в праве тебя забрать без твоего согласия! Но кое-что я все-таки смогу для тебя сделать в эту волшебную ночь. Пусть отныне каждый вечер тебя на столе поджидает добрая краюшка хлеба. А вот как ей распорядиться – ты должен решить сам.
С этими словами невидимый собеседник также незаметно исчез, как и появился, а в комнате стало так тепло, как будто в печь подбросили добрую вязанку дров.
Вот такая удивительная история произошла с одним маленьким мальчиков в Рождественскую ночь. Ты можешь и не верить, мой друг, но с той поры мальчик действительно не знал голода, т.к. каждый вечер на столе его поджидала добрая краюшка хлеба, которую он неизменно делил со своими родителями. Вот такие чудеса могут произойти в самую волшебную ночь в году!
