Щороку 18 січня світ відзначає Всесвітній день сніговика!

Світ 18 січня відзначає традиційний День сніговика. Ми звикли з дитинства ліпити снігову бабу і не замислюємося, хто і коли зліпив першого сніговика. І, на жаль, вони все рідше з’являються у дворах.

Боб Екштейн, який написав книгу «Історія сніговика», у пошуках матеріалу працював в архівах європейських музеїв та бібліотек та знайшов у Королівській бібліотеці Нідерландів ілюстрацію зі сніговиком у годиннику 1380 року.

Існує легенда про те, що першого сніговика зліпив великий італійський поет і скульптор епохи Ренесансу Мікеланджело Буонарроті приблизно у 1493 році.

Письмові згадки про існування сніговиків XVI ст. є в Шекспіра. Зображення ж перших сніговиків швидше лякають, ніж тішать. Вони були дуже великі зі злими обличчями і загрозливо піднятою мітлою.

Перша письмова згадка про «гарний» сніговик зустрічається в одній із книг XVIII ст. Саме тоді сніговик перестав бути лякаючим і набув популярності. Це сталося завдяки Лейпцизькому дитячому пісеньнику 1770 року, у піснях якого вперше з’явився сніговий персонаж.

XIX ст. підкоригувало зовнішній вигляд сніговика: він заокруглився. А починаючи з 1900 року сніговики стали обов’язковими персонажами різдвяної ялинки. Письменники стали присвячувати їм казки. Найвідоміша – казка Г. X. Андерсена «Сніговик».

Цікаво, що в Європі сніговик завжди чоловічої статі. А у слов’ян жіночої – снігова баба. Учені пояснюють це тим, що предки з язичницьких часів вірили, що морозами, снігами та завірюхами наказують духи жіночої статі. Їм виявлялася повага, до них зверталися з проханнями зробити зиму менш суворою, зберегти життя людей та тварин.

Християнська легенда розповідає, що сніговики – це ангели, які можуть передавати богу прохання людей. Для цього потрібно виліпити сніговика своїми руками зі снігу, що випав, і прошепотіти йому своє бажання. Щойно сніг, з якого виліплений сніговик, розтане, бажання здійсниться.

Утім, вбрання сніговиків, яке має давню традицію, якраз і спрямоване на виконання бажань. Перевернуте відро на голові символізувало достаток у будинку, а ніс-морквинка присвячувалася духам, що посилають урожай та родючість.

У Європі сніговики завжди ліпили поряд із будинками. Їх прикрашали гірляндами та домашніми речами, в руки, як і у нас, вставляли мітли, а «шию» кутали шарфом. У стародавніх молдаван існував стародавній звичай прикрашати сніговика «бусами» з головок часнику, щоб нечиста сила обходила будинок, а всі домочадці були здорові.

Якщо повірити, то й у наш час сніговик допоможе здійснити приховані мрії та здійснити бажання. Тим більше, що ліпити його дуже просто. Прикрасити сніговик можна традиційно. Або з натяком на бажання.

Наприклад, бажаючи грошей, потрібно вкласти в «руку» сніговика монетку. Якщо хочеться великого кохання, то заховати в середину «грудей» серце, якщо мріється про славу, то на голову надівається вінок. І так далі символи можна вигадувати самим.

Маги кажуть, що невеликий сніговик можна встановити на балконі і навіть прикріпити на вікні зовні. Залишається сподіватися, що, розтанувши, він виконає почуті бажання.