Миколай сумує. Вийшов, вже в дорозі

 МИКОЛАЙ  СУМУЄ. ВИЙШОВ, ВЖЕ В ДОРОЗІ...

Миколай сумує. Вийшов, вже в дорозі.

Та здійснити мрії не усі він в змозі.

Якось так раптово помінялись діти,

І Святий немає куди ляльки діти.

Не просили ляльку і конструктор LEGO.

Пишуть: "Хочу тата! Більшого не треба!"

Багатьом не знає, як дарунок дати

І куди занести? В них немає хати...

У віконцях темно, а надворі тихо.

Наче у повітрі зачаїлось лихо.

Може, не чекають? Може, розлюбили?

На замок для чого двері зачинили?

"Любий Миколаю! Ждемо, як ніколи!

Подаруй нам світло! Заведи до школи!

Порятуй героїв, сили дай й наснаги!

І, будь ласка, витри сльози з щічок мами!"

Наталія Петренко